пів-на-пів/pół na pół w PolskieRadio.pl

Артур Дронь: «Українського Гемінґвея не буде»

Артур Дронь, письменник, ветеран російсько-української війни, автор поетичних книжок «Гуртожиток № 6» (2020), «Тут були ми» (2023) та книги короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). Вірші Артура перекладені десятьма мовами. Цьогоріч він опублікував дебютну прозову збірку «Гемінґвей нічого не знає». Ці тексти виростають із фронтових історій про віру й братерство, страх і надію, смерть і любов. 15 листопада 2025 року автор презентував у Варшаві польське видання збірки «Тут були ми» („Tu byliśmy”) у перекладі Януша Радванського.

Від «Алло, алло» до подкастів ХХІ століття. Як змінилося радіо упродовж століття?

Пробна передача Польського Радіо прозвучала 1 лютого 1925 року, а вже наприкінці того ж року станція мала понад 5 тисяч слухачів. Українське Радіо почало роботу раніше — 16 листопада 1924 року з Харкова, де перші слова «Алло, алло, алло. Всім, всім, всім. Говорить Харків» відкрили нову епоху мовлення. Минуло сто років — і ми запитуємо: як змінилося радіо, що робити з його радянською спадщиною, та куди рухається аудіокультура у цифрову добу? Про історію, музику, подкасти й силу людського голосу — з Альбертом Цукренком розмовляють Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський у програмі «Польсько-український розмовник»

«Тут, тут, тут» — Polska

З нагоди Дня Незалежності Польщі, замість традиційних урочистих пісень, у черговому випуску «Музичного уроку польської» ми пропонуємо Вам занурення у непросту реальність треку «Polska» гурту Kult (1987). Приготуйтеся до віртуальної подорожі: прогуляємося брудним пляжем у Сопоті, зачекаємо на пересадку в Кутні та приберемо тротуари після бурхливих суботніх гулянок. Ласкаво просимо до Польщі кінця 80-х XX століття! | Świętujcie 11 listopada razem z nami. Na Muzycznej Lekcji analizujemy i tłumaczymy Kult-ową „Polskę”!

«Враження присутності». Режисер про фільм «Донька»

Занадто реалістичне кіно? Брутальне? «Ми намагалися зберегти певний баланс. Але ми не могли не показати, якими жорстокими є люди або навіть істоти, які прийшли на нашу землю. Ми повинні показувати, як вони мислять, чому так мислять, яка в них мотивація. Ворога треба не лише знати, але й розуміти, щоб протидіяти йому на різних рівнях: на фронті, інформаційно, культурно», — пояснює Єгор Олесов. Він представляє свій режисерський дебют, стрічку «Донька», на ювілейному варшавському Кінофестивалі «Ukraina!». Олесов — український фільммейкер, продюсер стрічок «Мавка. Лісова пісня», «Захар Беркут», «Ціна Правди» та інших. Він був гостем передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського

Багатокультурність без знаку питання| Wielokulturowość bez znaku zapytania

Як протидіяти зростанню ксенофобських настроїв у Польщі? «Ми повинні будувати діалог. Важливо зближувати людей, створювати можливості для розмови та взаємного слухання. Я бачу, яку велику цінність мають усі наші ініціативи, зокрема культурні, які зближують людей і дають простір, щоб бути разом. Нам потрібні глибші діалоги, а не просто розмова за столом», — пояснює Аґнєшка Косович, голова Польського міграційного форуму. На розмову запрошують Яна Стемпнєвич та Марцін Ґачковський. | Jak przeciwdziałać wzrastającym ksenofobicznym nastrojom w Polsce? „Musimy budować dialog. Ważne jest zbliżanie ludzi do siebie, tworzenie okazji do rozmowy i usłyszenia się nawzajem. Widzę, jak dużą wartość mają wszystkie nasze inicjatywy, także kulturalne, które zbliżają ludzi, dają przestrzeń, żeby ze sobą pobyć. Potrzebujemy głębszych dialogów, nie rozmowy przy stole” — wyjaśnia Agnieszka Kosowicz, prezeska Polskiego Forum Migracyjnego. Na rozmowę zapraszają Jana Stępniewicz i Marcin Gaczkowski.

Ритм осіннього безрим'я | Rytm jesiennego bezrymia

«Линуть пісні з уст захмелілих». Сьогодні аналізуємо та перекладаємо пісню «Осінь» галицько-донбаського гурту NAZVA. Звідки взялась ця пісня, як вона пов'язана з «Амстердамом» Жака Бреля? Пояснють Яна Стемпнєвич та Марцін Гачковський за спеціальної участі Ростислава Кузика. | „Fruną piosenki z ust podchmielonych” Dziś analizujemy i tłumaczymy piosenkę „Osiń” (Jesień) galicyjsko-donbaskiego zespołu NAZVA. Skąd wzięła się ta piosenka i co ją łączy z „Amsterdamem” Jacques’a Brela? Wyjaśnią Jana Stępniewicz i Marcin Gaczkowski oraz gość specjalny: Rostysław Kuzyk.

«Свобода без обов'язку не працює» | „Wolność nie działa bez obowiązku”

24 жовтня, під час Ігор Свободи в Лодзі, вперше було вручено Медаль Свободи — нагороду для людей, що особливо залучені до захисту демократичних цінностей: свободи, незалежності народів та поваги до прав людини. Першим лауреатом Медалі став Сергій Жадан — один із найвидатніших голосів сучасної української літератури, поет, прозаїк, драматург, есеїст і музикант, який поєднує літературну діяльність з волонтерством та військовою службою. Про свободу, яка полягає в можливості вибору, забезпечує збереження гідності та справедливості письменник розповів у передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського. | 24 października podczas Igrzysk Wolności w Łodzi wręczono Medal Wolności — nagrodę dla osób szczególnie zaangażowanych w obronę wartości demokratycznych: wolności, niezależności i praw człowieka. Pierwszym laureatem Medalu został Serhij Żadan — jeden z najwybitniejszych głosów współczesnej literatury ukraińskiej. Serhij był gościem audycji «Пів-на-пів | Pół na pół» Jany Stępniewicz i Marcina Gaczkowskiego. Zobacz więcej na temat: література книги письменник переклад політика війна Донбас literatura Donbas волонтерство Serhij Żadan Сергій Жадан

Євгенія Кузнєцова: «Словами об'єднати»

«Треба жити!» — таку назву цьогоріч запропонувала Євгенія Кузнєцова, авторка радіодиктанту національної єдності. Про слова, фрази й сенси, що об'єднують всю україномовну спільноту, авторку розпитують Яна Стемпнєвич та Марцін Ґачковський у передачі «Пів-на-пів | Pół na pół»

«Бахмут не мертвий» | „Bachmut nie jest martwy”

«Поки це місто позначено на карті, до нього повертатимуться живі люди». До студії Польського радіо для України завітав письменник і воєнний документаліст Мирослав Лаюк, який 2025 року презентував збірку репортажів «Списки». У червні 2025 року польською мовою вийшла попередня книжка Лаюка — «Бахмут». Переклад здійснив історик та українознавець Мацей Пйотровський — другий з гостей двомовної передачі «Пів-на-пів» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського. | „Dopóki to miasto widnieje na mapie, będą do niego wracać żywi ludzie”. Studio Polskiego Radia dla Ukrainy odwiedził pisarz i dokumentalista wojenny Myrosław Łajuk, który w 2025 roku opublikował zbiór reportaży „Spysky”. W czerwcu 2025 roku po polsku ukazała się poprzednia książka Łajuka – „Bachmut”. Przełożył ją historyk i ukrainoznawca Maciej Piotrowski – drugi z gości dwujęzycznej audycji „Pół na pół” Jany Stępniewicz i Marcina Gaczkowskiego.

«Чому моя мама не любить мене?» | „Dlaczego moja mama mnie nie kocha?”

На «Музичному уроці» перекладаємо текст пісні «Чому моя мама не любить мене?», розповідаємо про легендарний український гурт «Брати Гадюкіни» і шукаємо відповідь на запитання, що звучить у заголовку. | „Dlaczego moja mama mnie nie kocha?” — zastanawiają się muzycy z zespołu Braty Hadiukiny. Tłumaczymy i analizujemy tekst piosenki.